Кухітсько-Вільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Демонстраційні досліди
з курсу біології 6 класу
та методика їх проведення
2016
Матеріал схвалено та затверджено методичною радою Кухітсько-Вільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (протокол №2 від 29.12.2015)
Автор: Черевко Р.Л., вчитель біології Кухітсько-Вільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Даний посібник буде вірним помічником для вчителя біології при підготовці до уроків біології та проведенні на них лабораторних досліджень.
Мета створення посібника - розкрити вплив дослідницької роботи на формування пізнавальної активності з предмету біології
Для вчителів біології.
Зміст
Вступ…………………………………… ………. ………5
Дослід 1. Ріст кореня …………………………………....7
Дослід 2. Властивості ґрунту …………………………...8
Дослід 3. Вбирання коренем води……………………... 9
Дослід 4. Дихання коренів …………………………… ..10
Дослід 5. Будова вегетативних та генеративних
бруньок ………………………………………. 12
Дослід 6. Розвиток пагона з бруньки. Формування
крони рослини………………………………. 13
Дослід 7. Визначення віку дерева за річними
кільцями ……………………………………...14
Дослід 8. Рух по стеблу води й мінеральних речовин..15
Дослід 9. Рух по стеблу органічних речовин………… 16
Дослід 10.Рух листків до світла………………………...18
Дослід 11.Утворення крохмалю в листках…………….19
Дослід 12.Вбирання листками вуглекислого газу……. 20
Дослід 13.Виділення листками кисню………………....21
Дослід 14.Дихання листків ……………………………. 22
Дослід 15.Випаровування листками води ……………..23
Дослід 16.Склад насінини…………………………........24
Дослід 17.Умови проростання насіння………………...26
Дослід 18.Стадії проростання насіння………………....27
Дослід 19.Дихання насіння……………………………..28
Дослід 20.Живлення і ріст проростків ………………...29
Дослід 21.Вегетативне розмноження рослин …………31
Дослід 22.Культура сінної палички……………………33
Дослід 23.Вирощування мукора……………………….34
Дослід 24.Вирощування пеніцилу……………………..35
Дослід 25.Брунькування дріжджів ……………………37
Дослід 26.Визначення складу лишайників……………38
Дослід 27.Одержання культури хламідомонади ……..39
Висновок ……………………………………………….. 42
Вступ
У сучасних умовах особливо велике значення має виховання в учнів пі знавальної активності, вміння са мостійно одержувати знання, фор мування в них наукового світогляду, прищеплення школярам практич них умінь і навичок, розвиток їхніх творчих здібностей.
Процес навчання можна визначити як процес взаємодії вчителя й учнів, під час якого відбувається формування у школярів наукових знань, способів діяльності, творчого ставлення до навколишньої дійсності та загальний розвиток дитини. Для того щоби навчити учнів, необхідно знати методи навчання, а без них неможливо досягнути поставленої мети, реалізувати зміст освіти, напо внити її пізнавальною діяльністю. Метод є тією ланкою навчального процесу, яка пов'язує мету навчання з його кінцевим результатом. Серед ба гатьох відомих методів навчання є дослідний, або експериментальний метод, суть якого полягає в тому, що учні розв'язують нові для себе пробле ми, але такі, що вже було розв'язано людством раніше. Згідно зі словником іншомовних слів, експеримент (від лат. ехsреrітепtит — спроба, дослід) — науково поставлений дослід, спостере ження над досліджуваним явищем у точно вра хованих умовах, які дозволяють стежити за його перебігом і відтворювати кожного разу за умови повторення цих умов. Експеримент, самостійно виконаний учнем, — один із найбільш складних і водночас важливих наукових методів ботаніки, з допомогою якого учні одержують знання про життєдіяльність рослинних організмів. Він забез печує також активне втручання експериментатора в життєві процеси рослин, створює можливість ці леспрямовано пізнати досліджувані об'єкти, а та кож відіграє важливу роль у формуванні й розви тку ботанічних понять, активізації пізнавальної та практичної діяльності школярів.
Якщо спостереження дозволяють учням, голов ним чином, описувати рослинні форми та явища, то постановка і проведення дослідів дають мож ливість елементарно пояснити основну суть про цесів, що відбуваються в рослинних організмах. Виконуючи досліди, учні стають дослідниками, які шукають відповіді на поставлені питання. Звичайно ж, учні не «відкривають» законів при роди, бо про результати дослідів вони можуть прочитати в підручнику, але це не зменшує пізнавального значення навчального експерименту.
Постановка дослідів збагачує учнів спостереженнями конкретних явищ життя рослин, що призводить до формування в учнів умінь помічати зміни в житті рослин під впливом зовнішніх факторів, а також розкриває причинно-наслідкові зв'язки між цими факторами та внутрішніми фізіологічними процесами. Досліди дають можливість робити висновки про суть процесів, що спостерігають учні, а також, за потреби, керувати цими процесами.
Раціональний шлях навчання учнів експериментування поєднаний із залученням їх до постановки дослідів на уроках та в позаурочній діяльності. Результати дослідів обговорюють на відповідних уроках і також оцінюють.
Навчальні досліди — умова формування в учнів трудових навичок з вирощування рослин. Оволодіння такими вміннями вимагає від учнів не тільки засвоєння комплексу трудових дій з певними зна ряддями праці, а й уміння пояснити всі трудові прийоми з точки зору правильності їх виконання з урахуванням особливостей вирощування рослин.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ
Досліди можна проводити на уроках, факуль тативних заняттях, гуртках, під час поглибленого вивчення курсу біології.
ДОСЛІД 1. РІСТ КОРЕНЯ
Мета досліду: довести, що клітини кореня рос туть, діляться; переконатися у тому, що корінь росте верхівкою.
Пам'ятка вчителю
За тиждень до закладання досліду проростити насіння квасолі.
Хід досліду
1. Візьміть пророщене насіння квасолі, щоби до бре було видно зародкові корінці.
2. Розподіліть насіння на три групи. У зародко вих коренів насіння першої групи виміряйте довжину, закріпіть у фільтрувальному папері й помістіть у наповнену водою пробірку.
3. У зародкових коренів насіння другої групи відщипніть верхівку й також помістіть у пробірку з водою.
4. На зародкових коренях насіння третьої групи зробіть тушшю помітки й теж помістіть у про бірку, наповнену водою.
5. Ведіть спостереження за ростом корінців, зро біть відповідні висновки.
Очікувані результати:
• у першої групи зародкові корінці через деякий час збільшаться у довжину й почнуть утворю вати кореневі волоски;
• у другої групи збільшення кореня в довжину не спостерігається, але значно збільшилася кількість бічних корінців;
• у третій групі на корінцях відстань між мітка ми тушшю поступово збільшуватиметься.
Висновок із досліду
Корінь росте в довжину верхівкою. У разі по шкодження головного кореня спостерігається ак тивний ріст бічних коренів, що збільшують площу всмоктування. Цю властивість використовують під час вирощування розсади.
ДОСЛІД 2. ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТУ
Мета досліду: визначити склад ґрунту та з'ясу вати значення складових частин ґрунту для росту рослин.
Пам'ятка вчителю
Приготувати різні зразки ґрунту.
Хід досліду
1. Візьміть трохи ґрунту й прожарте його в жер стяній банці. Як змінився колір ґрунту й чому?
2. Всипте половину прожареного ґрунту у склян ку з водою й розмішайте. Що спостерігаєте? Злийте воду й повторіть це кілька разів. Що залишиться на дні склянки?
3. Другу половину прожареного ґрунту розмі шайте з водою та пропустіть одержану суміш через фільтр. Візьміть кілька краплин філь трату, нанесіть його на предметне скло й ви парте над вогнем. Що спостерігаєте? Чому на склі утворився білуватий наліт?
4. Візьміть зразок ґрунту на відкритій ділянці, а також під кроною дерева. Порівняйте на дотик ці два зразки. Чим вони відрізняються між собою?
5. Візьміть суху грудочку ґрунту та вкиньте її у склянку з водою. Що спостерігаєте?
Очікувані результати:
• у зразку ґрунту є перегній — основна поживна складова, за якою визначають родючість ґрунту;
• у ґрунті в різних кількостях містяться пісок і глина;
• у розчиненому стані перебувають мінеральні речовини, які забезпечують живлення рослин;
• у ґрунті є також повітря й вода.
Висновок із досліду
У складі ґрунту є перегній, пісок, глина, міне ральні речовини, повітря і вода.
ДОСЛІД 3. ВБИРАННЯ КОРЕНЕМ ВОДИ
Мета досліду: переконатися в тому, що корені вбирають із ґрунту воду з розчиненими в ній ре човинами.
Пам'ятка вчителю
Приготувати два горщики з кімнатними рос линами - бальзаміном або колеусом.
Хід досліду
1. Візьміть кімнатні рослини та зріжте їхні стов бури на висоті 2-3 см. На пеньки, що утворили ся, вдягніть гумові трубочки завдовжки 3 см.
2. Налийте в них води й на її верхній край на дягніть зігнуті скляні трубочки.
3. Одну рослину добре полийте теплою водою, а другу рослину — холодною. Що спостерігаєте? Чому вода піднімається у скляній трубці й звідки вона береться.
4. Порівняйте, чи з однаковою швидкістю підні мається вода. Якщо вода піднімається в росли нах неодночасно, то визначте, у якої вона під німається швидше — политої теплою водою чи холодною. Поясніть чому.
Очікувані результати:
• через певний час після поливу вода у трубці буде підніматися і скапуватиме у склянку;
• швидше піднімається вода в тієї рослини, яка була полита теплою водою.
Висновок із досліду
Вода піднімається з ґрунту завдяки коренево му тиску. Теплу воду рослини вбирають швидше, ніж холодну.
ДОСЛІД 4. ДИХАННЯ КОРЕНІВ
Мета досліду: довести, що для дихання коре ні використовують кисень і виділяють вуглекислий газ.
Пам'ятка вчителю
Насіння квасолі проростити й тримати його у вологому середовищі два тижні, щоби почала, розвиватися коренева система.
Хід досліду
1. Пророщене насіння квасолі з добре розвиненою кореневою системою помістіть у банку й закрийте на певний час кришкою. Після цього запаліть скіпку та швидко внесіть її в банку. Що спостерігаєте? Чому скіпка швидко згас ла? Поясніть це явище.
2. Візьміть дві пробірки. В одну налийте охоло дженої кип'яченої води, а в другу — звичай ної води з крана. В обидві пробірки помістіть пагони традесканції з добре розвиненими коренями. Протягом тижня спостерігайте за рос линами. Поясніть одержані результати.
3. У дві пробірки з водою помістіть кореневі сис теми проростків соняшника. В одну пробірку обережно налийте шар олії, а друга пробірка нехай залишиться для контролю. Що спостерігаєте? Поясніть, чому рослина в першій пробірці росте дуже погано й навіть може загинути.
Очікувані результати:
• запалена скіпка згасне, якщо її внести в банку;
• першій пробірці рослина майже перестала рости й
перебуває на межі загибелі, а в другій розвивається
нормально;
• рослина у пробірці із шаром олії не розвива ється, а
в другій росте нормально.
Висновок із досліду
Для дихання коренів необхідний кисень, який міститься у повітрі або розчинений у воді; за від сутності кисню рослини гинуть.
ДОСЛІД 5. БУДОВА ВЕГЕТАТИВНИХ І ГЕНЕРАТИВНИХ БРУНЬОК
Мета досліду: навчитися розрізняти веге тативні та генеративні бруньки, вивчити їхню будову.
Пам'ятка вчителю
Нарізати пагонів каштана, смородини й поста вити їх у воду за 4, 3, 2 й 1 тиждень.
Хід досліду
1. Розгляньте бруньки на пагонах. Чи однакові бруньки? Якщо ні, то чим вони відрізняються між собою?
2. Візьміть скальпель і розріжте кілька бруньок з верхівки й бічних пагонів. Що ви побачили всередині розрізаних бруньок? Поясніть.
3. З'ясуйте, чим відрізняються вегетативні бруньки від генеративних. Знайдіть їх на цих пагонах.
Очікувані результати:
• вегетативні бруньки менші за розміром, а генеративні - більші;
• на розрізі вегетативної бруньки видно скручені листочки, а на розрізі генеративної бруньки - зачаток квітки;
• з вегетативних бруньок розвиваються листки, а з генеративних – квіт
Висновок із досліду
Вегетативні бруньки менші за розміром і містять усередині зачаткові листки, а генеративні бруньки більші за розміром і містять зачаток квітки або суцвіття.
ДОСЛІД 6. РОЗВИТОК ПАГОНА З БРУНЬКИ. ФОРМУВАННЯ КРОНИ РОСЛИНИ
Мета досліду: переконатися, що пагін росте верхівкою, і навчитися формувати крону рослини.
Пам'ятка вчителю
Проростити в горщику із землею кілька насі нин квасолі. Підготувати горщики з кімнатними рослинами — пеларгонією або колеусом.
Хід досліду
1. На стебло молодого пагона квасолі, який не щодавно виріс із насінини, нанесіть тушшю мітки, розміщуючи їх через 2 мм одна
2. від од ної. Спостерігайте за відстанню між ними. Які зміни сталися на верхівці стебла? Поясніть це.
3. Зріжте верхівку молодого пагона пеларгонії або колеуса. Спостерігайте за ростом рослини два-три тижні. Які зміни відбулися зі стебла ми? Поясніть це явище.
4. Коли від прищипнутої верхівки виросли два нові пагони, прищипніть їх іще раз. Знову спостерігайте тиждень-два. Що сталося з пагона ми? Яке значення має прищипування пагонів і де це можна використовувати?
Очікувані результати:
• відстань між мітками постійно буде збільшу ватися;
• після зрізування верхівок пагонів кімнатних рослин почали рости бічні пагони;
• за повторного прищипування пагони знову да ли два відростки в боки, і таким чином з одного головного пагона одержали чотири бічних.
Висновок із досліду
Пагін росте верхівкою. Під час прищипуван ня пагона можна сформувати крону рослини. Це можна використати в садівництві, надаючи дере вам і кущам різних форм.
ДОСЛІД 7. ВИЗНАЧЕННЯ ВІКУ ДЕРЕВА ЗА РІЧНИМИ КІЛЬЦЯМИ
Мета досліду: навчитися визначати вік дерева за річними кільцями й умови, в яких росло дерево.
Пам'ятка вчителю
Приготувати свіжі спили дерев різного віку.
Хід досліду
1. Розгляньте видані вам спили дерев. Визначте вік цих спилів. Чим ви керувалися, визначаючи вік дерева?
2. Знов уважно розгляньте річні кільця та з'ясуйте, що ще можна визначити за річними кільцями.
Очікувані результати:
• на спилах можна побачити річні кільця і за ним
визначити вік дерева;
• за шириною річних кілець можна дізнати ся в яких кліматичних умовах росло дерево: вузькі кільця свідчать про нестачу вологи, за тінення дерева, його погане живлення, а широкі — про сприятливі умови росту;
• за річними кільцями можна визначити сторо ни світу: на «південному» боці дерева кільця ширші за ті, що з «північного».
Висновок із досліду
За спилом дерева можна визначити вік дерева, умови, в яких воно росло, та сторони світу.
ДОСЛІД 8. РУХ ПО СТЕБЛУ ВОДИ Й МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН
Мета досліду: виявити як рухаються по стеблу вода й розчинені в ній мінеральні речовини.
Пам'ятка вчителю
Поставити пагони традесканції та смородини в розчин червоної або синьої фарби за два-три дні до проведення досліду.
Хід досліду
1. Візьміть пагони, змийте з них фарбу, відріжте нижню частину пагона. Що ви бачите на поперечному зрізі? Поясніть побачене.
2. Пагін розріжте вздовж. Що ви бачите? Чому на пагоні з'явилися поздовжні смужки?
3. Розгляньте листки традесканції та смородини. Що незвичного ви на них побачили? Поясніть це явище.
4. На основі побаченого зробіть висновки, яким чином рухаються вода й мінеральні речовини по стеблу та яке це має значення у житті рослин.
Очікувані результати:
• на поперечному й поздовжньому зрізі видно зафарбовані судини деревини, по яких руха лося чорнило;
• судини стебла продовжуються у судинно-волокнисті пучки листка, тому жилки листка теж зафарбовані;
• вода й розчинені в ній мінеральні речовини ру хаються по судинах деревини.
Висновок із досліду
Вода й мінеральні речовини рухаються у рос лині по судинах у стеблі.
ДОСЛІД 9. РУХ ПО СТЕБЛУ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН
Мета досліду: виявити як рухаються по стеблу органічні речовини.
Пам'ятка вчителю
На гілці верби або тополі за три тижні зробити кільцевий надріз, зняти кільце кори, а гілку по містити в посудину з водою.
Хід досліду
1. Розгляньте, що утворилося на гілці вище кіль цевого надрізу. Поясніть, чому утворилося потовщення (наплив).
2. Знайдіть місце, де утворилися додаткові коре ні. Поясніть, які речовини використовуються для утворення коренів і звідки вони взялися.
3. Розглянувши гілку, з'ясуйте, по якій частині стебла рухаються органічні речовини.
4. Яке значення має рух органічних речовин?
5. Обґрунтуйте, чому може загинути деревце, якщо його кору згризли зайці або общипали гуси.
Очікувані результати:
• наплив утворився в результаті накопичення органічних речовин;
• додаткові корені утворилися від надлишку органічних речовин, що накопичилися вище кільцевого зрізу, бо рухатися по стеблу вниз вони не можуть, адже перерізано ситоподібні трубки, розташовані в лубі;
• рослини запасають органічні речовини у ви гляді крохмалю й відкладають їх у коренях або видозмінах коренів чи пагонів;
• молоде деревце може загинути від пошко дження кори, бо припиниться надходження органічних речовин.
Висновок із досліду
Органічні речовині у стеблі рухаються по сито подібних трубках, розташованих у лубі.
ДОСЛІД 10. РУХ ЛИСТКІВ ДО СВІТЛА
Мета досліду: з'ясувати причини руху листків до світла та значення цього явища для рослин.
Пам'ятка вчителю
Підібрати для досліду кімнатні рослини: бего нію, колеус, пеларгонію та ін. Виростити розсаду помідорів.
Хід досліду
1. Розмістіть горщики з кімнатними рослинами та розсаду помідорів на підвіконні, де достат ньо сонячного світла. Протягом кількох днів спостерігайте за розташуванням листків у рос лин. Запишіть спостереження у зошит.
2. Горщики з рослинами поверніть на 180°. Че рез деякий час зафіксуйте стан листків на рослинах. Поясніть побачене.
3. Через кілька днів ці самі рослини перенесіть на відстань 2-3 м від вікна. Спостерігайте за ними. Що ви помітили?
4. Визначте кут нахилу розсади, коли вона сто яла на вікні й на відстані 2 м від вікна. Пояс ніть, чому відрізняється кут нахилу.
Очікувані результати:
• стебла рослин, які стоять на підвіконні, тяг нуться до джерела освітлення — така орієнтація листків і стебел називається геліотропіз мом і належить до настій;
• після повертання горщика з рослиною на 180° листки знову повернуться до світла;
• після перенесення рослин на більшу відстань від вікна кут нахилу рослин збільшиться, бо зменшиться освітленість рослин.
Висновок із досліду
Листки орієнтуються до світла для того, щоби збільшити фотосинтезуючу поверхню, а процес фотосинтезу забезпечує рослину органічними ре човинами.
ДОСЛІД 11. УТВОРЕННЯ КРОХМАЛЮ В ЛИСТКАХ
Мета досліду: довести, що на світлі в листка рослин утворюються органічні речовини.
Пам'ятка вчителю
Підібрати кімнатну рослину для досліду (бальзамін, пеларгонію).
Хід досліду
1. Помістіть кімнатну рослину в темну шафу.
2. Через кілька діб вийміть її із шафи. На листок прикріпіть смужку паперу, на якому вирізати фігуру у вигляді ромба.
3. Рослину поставте на сонячне світло. Через 10 годин зріжте листок і зніміть із нього папір.
4. Зелений листок опустіть у киплячу воду на дві хвилини, а потім — на кілька хвилин у гарячий спирт.
5. Листок від дії спирту знебарвиться. Промий листок водою, розправте його на тарілці й облийте слабким розчином йоду. Що ви побачили?
Очікувані результати:
• під дією спирту станеться розчинення хлорофілу
• у разі дії йоду на листок він посиніє, а це відбувається за наявності крохмалю.
Висновок із досліду
У листках на світлі утворилася органічна ре човина - крохмаль.
ДОСЛІД 12. ВБИРАННЯ ЛИСТКАМИ ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗУ
Мета досліду: з'ясувати, з яких речовин утво рюється крохмаль.
Пам'ятка вчителю
Підготувати невелику кімнатну рослину для досліду, склянку з розчином їдкого натру, скляний ковпак, вазелін.
Хід досліду
1. Поставте горщик із кімнатною рослиною на шматок скла.
2. Біля горщика помістіть склянку з розчином їдкого натру.
3. Змажте краї скляного ковпака вазеліном і на крийте ковпаком рослину разом зі склянкою.
4. Рослину під ковпаком поставте на світ
5. Через дві доби зніміть ковпак, зріжте листок і перевірте, чи посиніє він від йоду. Поясніть, чому листок не посинів.
Очікувані результати:
• їдкий натр, що містився у склянці, увібрав вуглекислий газ під ковпаком;
• під час обробки листка розчином йоду листок не посинів тому, що не утворився крохмаль, оскільки був відсутній вуглекислий газ, необ хідний для процесу фотосинтезу.
Висновок із досліду
Для процесу фотосинтезу необхідний вугле кислий газ, який вбирають листки.
ДОСЛІД 13. ВИДІЛЕННЯ ЛИСТКАМИ КИСНЮ
Мета досліду: довести, що в процесі фотосинте зу виділяється кисень.
Пам'ятка вчителю
Приготувати гілочки водяної рослини елодеї, лійку, скляну посудину, пробірку.
Хід досліду
1. Помістіть гілочки елодеї у вузьку частину скляної лійки так, щоби верхівки гілочок були внизу.
2. Скляну посудину заповніть наполовину водою, всипте у воду трохи розчину питної соди й за нурте в неї лійку з елодеєю трубкою догори.
3. Накрийте трубку пробіркою, заповненою водою.
4. Прилад поставте в добре освітлене місце на добу.
5. Що ви спостерігаєте? Чому в пробірці, яка була заповнена
6. водою, з'являється газ
7. Визначте, який газ утворився у процесі фото синтезу: запаліть скіпку й опустіть у пробірку. Чи підтримує цей газ горіння?
Очікувані результати:
• під час фотосинтезу утворюється кисень, який потрапляє у пробірку й витісняє воду;
• внісши притушену скіпку в пробірку з газом, вона розгоряється, отже, там міститься газ, який підтримує горіння.
Висновок із досліду
У процесі фотосинтезу утворюється кисень.
ДОСЛІД 14. ДИХАННЯ ЛИСТКІВ
Мета досліду: довести, що рослина дихає.
Пам'ятка вчителю
Підготувати гілочки кімнатної рослини, скля ний ковпак, склянку з вапняною водою.
Хід досліду
1. Гілочку поставте у склянку з водою.
2. Поряд поставте ще одну склянку з прозорою вапняною водою.
3. Накрийте склянки скляним ковпаком і поміс тіть у темну шафу на 8-9 год. Що ви побачи ли? Як можна це пояснити?
Очікувані результати
• прозора вапняна вода стала каламутною, бо в процесі дихання листків виділявся вуглекислий газ, який вбирала вапняна вода;
• у затемненій шафі процесу фотосинтезу не від бувається, отже, кисень не міг утворитися.
Висновок із досліду
Рослини дихають удень і вночі, при цьому використовуючи кисень і видихаючи вуглекислий газ.
ДОСЛІД 15. ВИПАРОВУВАННЯ ЛИСТКАМИ ВОДИ
Мета досліду: переконатися, що листки росли ни випаровують воду, і з'ясувати, яке значення має цей процес для життєдіяльності рослин.
Пам'ятка вчителю
Приготувати горщик із кімнатною рослиною, штатив із закріпленою в лапці колбою, кілька гілочок традесканції, штатив із трьома пробірка ми, олію.
Хід досліду
1. Візьміть листки кімнатної рослини й обереж но помістіть у колбу, не відрізаючи їх від рослини. Шийку колби закрийте ватою, а колбу закріпіть у штативі.
2. Полийте рослину й залиште на деякий час. Що ви спостерігаєте? Чому стінки колби спочатку запотіли, а потім у колбі з'явилися краплинки води. Поясніть, звідки вони взялися.
3. У штатив помістіть три пробірки:
• Пробірка 7. Вода.
• Пробірка 2. Вода й трохи олії, щоб утворився тонкий шар.
• Пробірка 3. Вода, шар олії, кілька гілочок традесканції
4. Спостерігайте протягом тижня за рівнем води у пробірках. Для чого у пробірки налили олії? Поясніть, чому змінюється рівень води. Зробіть відповідні висновки.
Очікувані результати:
• у першій пробірці рівень води знизився, то му що відбулося природне випаровування води;
• у другій пробірці все залишилося без змін, бо шар олії не дав воді можливості випаровуватися;
• у третій пробірці знизився рівень води, незва жаючи на наявність шару олії, бо вода випаровувалася через листки рослини.
Висновок із досліду
Випаровування води рослиною відбувається через листки. Цей процес називають транспіра цією. Завдяки транспірації рослина позбавляється надлишку води в організмі. Також разом із водою до різних частин рослини надходять розчинені ор ганічні й неорганічні речовини.
ДОСЛІД 16. СКЛАД НАСІНИНИ
Мета досліду: довести, що до складу насінини входять органічні й неорганічні речовини.
Пам'ятка вчителю
Підготувати насіння соняшника, пшениці, бо рошно (подрібнений ендосперм зернівок пшени ці), пробірки, спиртівку, спиртовий розчин йоду, шматочок марлі, склянку.
Хід досліду
1. Візьміть трошки борошна, загорніть його в мар лю та промийте у склянці з водою. Якою стане вода? Чому?
2. Розгорніть марлю й розгляньте те, що зали шилося після вимивання. Що це за речовина? Чому вона клейка?
3. У склянку з каламутним розчином додайте кілька краплин розчину йоду. Як змінився колір розчину? Пригадайте, яка речовина зу мовлює синій колір.
4. Налийте каламутний розчин у пробірку й на грійте пробірку з розчином на полум'ї. Що ви побачили? Чому в пробірці утворилася драг листа маса? Як вона називається?
5.Візьміть кілька соняшникових насінин, звільніть їх від лусочок, а потім роздавіть на аркуші чистого паперу. Розгляньте, що залишилося на папері. Про наявність якої речовини в насінні свідчать плями, що з'явилися?
6. Покладіть у пробірки сухі зерна пшениці й на грійте пробірку. Що ви побачили на стінках пробірки? Звідки з'явилися краплинки води?
7. Насіння продовжуйте нагрівати, поки воно не обвуглиться. Чому з'явився димок?
Очікувані результати:
• після вимивання борошна залишилася клейка маса - це білок;
• каламутний розчин став синього кольору, б в розчині є крохмаль;
• на чистому папері залишилися жирні плями бо до складу насіння входять жири;
• під час нагрівання насіння у пробірці на стінках залишилася вода, яка входить до складу насіння;
• після згоряння органічних речовин, що містилися в насінні, залишилася зола - це мінеральні речовини.
Висновок із досліду
До складу насіння входять органічні речовини - білок, вуглеводи, жири, а також неорганічні - вода й мінеральні солі.
ДОСЛІД 17. УМОВИ ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ
Мета досліду: виявити умови, необхідні для розвитку зародка.
Пам'ятка вчителю
Приготувати для досліду насіння квасолі, склянки, воду, шматочки вати.
Хід досліду
1. У першу склянку помістіть кілька насінин квасолі й залиште їх на кілька днів за кімнатної температури.
2. У другу склянку помістіть насіння, змочіть його невеликою кількістю води й поставте в холодильник.
3. У третю склянку помістіть насіння квасолі, залийте його водою на 2/3 склянки й залиште у приміщенні за кімнатної температури.
4. У четверту склянку помістіть насіння квасолі, змочіть його невеликою кількістю води, насін ня прикрийте змоченим шматочком вати й за лиште на кілька днів у теплому місці.
5. 
Очікувані результати:
• у першій склянці насіння не проросло, бо не має вологи;
• У другій склянці насіння не проросло, бо пере бувало за низької температури;
• у третій склянці насіння не проросло, а лише набубнявіло, бо перебувало під шаром води й не мало достатньої кількості повітря;
• у четвертій склянці насіння проросло, бо були всі необхідні для проростання умови.
Висновок із досліду
Для проростання насіння необхідні такі умо ви: помірна кількість вологи, відповідна температура, повітря.
ДОСЛІД 18. СТАДІЇ ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ
Мета досліду: відстежити стадії проростання насіння й виготовити гербарій.
Пам'ятка вчителю
Підготувати посудину з вологою тирсою й на сіння квасолі, яке почало проростати.
Хід досліду
1. Помістіть у вологу тирсу насіння квасолі, яке тільки почало проростати. Поставте в тепле місце. Через два дні візьміть кілька зразків насінин. Розгляньте величину зародкового ко реня та зазначте інші якісні й кількісні зміни в насінні. Насінини помістіть у гербарний прес.
2. З перервою у два дні беріть нові насінини, аналі зуйте їхній стан і поміщайте в гербарний прес. Дослід проводьте до того часу, поки не розви неться надземний пагін із брунечки зародка.
3. Проаналізуйте, який орган першим почав роз виватися, як швидко він росте.
4. Із проростків, які були поміщено в гербарний прес, зробіть гербарій, що ілюструє стадії про ростання насіння.
Очікувані результати:
• після набубнявіння насіння насіннєва шкірка лопається, з'являється зародковий корінець, який швидко росте;
• за короткий час з'являється зародкове сте бельце, яке також швидко росте й виносить надземний пагін.
• гербарій проростків дає можливість побачити якісні й кількісні зміни та порівняти стан проростків у різні періоди проростання.
Висновок із досліду
Проростання насіння відбувається послідовно, проходячи різні стадії розвитку.
ДОСЛІД 19. ДИХАННЯ НАСІННЯ
Мета досліду: з'ясувати, чи потрібен кисень для дихання насіння, який газ виділяється під час цьо го процесу, яке значення для насіння має дихання.
Пам'ятка вчителю
Підготувати дві банки з прозорого скла з криш ками, які щільно закривають банки, пророщене та не пророщене насіння в однакових кількостях.
Хід досліду
1. Сухе насіння зернівок пшениці помістіть у бан ку й закоркуйте її.
2. У другу банку помістіть таку саму кількість пророщеного насіння пшениці й також закор куйте банку.
3. Обидві банки поставте в тепле темне місце.
4. За добу перевірте, чи змінився склад повітря у банках.
5. У банку із сухим насінням опустіть запалену свічку, прикріплену до дротини. Що ви спостерігаєте? Поясніть побачене.
6. Відкрийте другу банку із пророслим насінням і також внесіть запалену свічку. Що спостерігаєте? Поясніть, чому згасла свічка.
Очікувані результати:
• сухе насіння у першій банці дихає, але неак тивно, запас кисню в банці зберігся майже повністю, тому свічка не гасне;
• у другій банці свічка згасне, бо насіння, проро стаючи, використало для дихання повітря, що було в банці, і виділило багато вуглекислого газу.
Висновок із досліду
Насіння, проростаючи, вбирає кисень і виді ляє вуглекислий газ, тобто дихає, але з різною активністю.
ДОСЛІД 20. ЖИВЛЕННЯ І РІСТ ПРОРОСТКІВ
Мета досліду: дослідити за рахунок чого жив ляться й ростуть проростки.
Пам'ятка вчителю
Підготувати для досліду сухе та проросле на сіння пшениці, проросле насіння квасолі, горщики із ґрунтом.
Хід досліду
1. Скуштуйте на смак спочатку непророслі, а по тім пророслі зернівки пшениці. Яке воно на смак? Поясніть, чому проросле насіння солод кувате.
2. Візьміть кілька пророслих насінин і посадіть їх у горщик із ґрунтом.
3. Візьміть наступні кілька насінин і видаліть у них по одній сім'ядолі, а потім посадіть у горщик.
4. Ще в кількох пророслих насінин видаліть пов ністю сім'ядолі й також посадіть у горщик.
5. Полийте землю в горщиках і поставте їх у теп лому місці.
6. Протягом тижня спостерігайте за горщиками. Проаналізуйте побачене та зробіть відповідні висновки.
Очікувані результати:
• проросле насіння солодке на смак, тому що під час проростання насіння крохмаль у ендоспер мі під дією особливих речовин перетворюється на цукор, який розчиняється у воді й у вигля ді розчину надходить до зародка;
• насіння з непошкодженими сім'ядолями про росте й нормально розвиватиметься;
• насіння з однією видаленою сім'ядолею про росте, але через недостатнє живлення буде слабким;
• насіння з видаленими сім'ядолями взагалі не проросте, бо не матиме поживних речовин для росту проростка.
Висновок із досліду
Проросток рослини живиться за рахунок по живних речовин, що містяться у сім'ядолях або ендоспермі, оскільки зародковий корінець ще не достатньо розвинений і не може забезпечити роз витку зародка.
ДОСЛІД 21. ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН
Мета досліду: розглянути різні способи вегета тивного розмноження і переконатися в їхньому значенні для практичної діяльності людини.
Пам'ятка вчителю
Приготувати горщики із ґрунтом, матеріал для вегетативного розмноження: живці традесканції, листки узамбарської фіалки, цибулини амарилі су, кущ примули, бріофіліум, живці смородини, кореневище сансев'єри.
Хід досліду
1. Візьміть цибулину амарилісу й посадіть її у ґрунт. Який спосіб вегетативного розмно ження ви використали? Спостерігайте за роз витком рослини.
2. Візьміть живці традесканції й посадіть їх у горщик із землею. Полийте живці. Який спосіб розмноження ви використали? Прове діть спостереження за розвитком живців.
3. Візьміть кореневище сансев'єри, помістіть його в горщик, присипте землею й полийте. Назвіть спосіб розмноження сансев'єри. Спо стерігайте за розвитком рослини.
4. Візьміть листок узамбарської фіалки із живцем. Посадіть похило листок у вологий пісок. Для кращого вкорінення накрийте листок поліети леновим стаканчиком і спостерігайте за лист ком. Відмітьте час, коли по
розвиватися нові бруньки й додаткові корені. Як називається такий спосіб вегетативного розмноження?
5. Розгляньте рослину бріофіліума. Зверніть ува гу на листки. Що незвичного ви помітили на листках цієї рослини? Чому на поверхні ґрун ту можна побачити маленькі рослинки? По ясніть, звідки вони взялися. Як називається такий спосіб розмноження?
6. Візьміть примулу. Розгляньте, як розташовані її листки. Розріжте кущ навпіл і посадіть оби два кущики в різні горщики. Спостерігайте за розвитком нових рослин. Який спосіб розмно ження ви використали в цьому випадку?
7. Наріжте живці смородини, посадіть їх похило у вологий пісок, під яким є поживний ґрунт. Накрийте живці склянкою. Протягом двох-трьох тижнів спостерігайте за живцями. Що з'явилося на нижніх частинах живців? Як називається цей спосіб розмноження рослин? Яке значення він має в рослинництві?
Очікувані результати:
• всі випадки утворення нових рослин стосують ся різних способів вегетативного розмноження;
• всі рослини прижилися, отже, ці способи можна використовувати для вегетативного розмноження рослин у сільському господарстві, квітникарстві.
Висновок із досліду
Існують такі способи вегетативного розмно ження: розмноження живцями, листком, кореневищем, бульбами, цибулинами, поділом куща, стебловими живцями і т. д.
ДОСЛІД 22. КУЛЬТУРА СІННОЇ ПАЛИЧКИ
Мета досліду: виростити культуру сінної палич ки й на її прикладі вивчити будову бактерій.
Пам'ятка вчителю
Підготувати колбу, жмутик сіна, пристрій для нагрівання. За 5-6 днів до вивчення теми «Бакте рії» закладіть дослід з одержання сінної палички.
Хід досліду
1. Покладіть у колбу з водою трохи сіна.
2. Шийку колби закрийте ватою й кип'ятіть уміст протягом ЗО хвилин для знищення ін ших бактерій, які можуть бути в колбі. Сінна паличка від кип'ятіння не гине.
3. Настій відфільтруйте й на кілька днів поставте у приміщення за температури +20...+25 °С. Сін на паличка почне розмножуватися, і незабаром поверхня води покриється плівкою з бактерій.
4. На предметне скло нанесіть краплю туші, піс ля чого з допомогою препарувальної голки помістіть туди трохи бактеріальної плівки й пе ремішайте вміст краплини.
5. Поставте мікроскоп на збільшення у 500-600 разів і розгляньте мікропрепарат. Що спостерігаєте?
6. Помістіть настій із сінними паличками в хо лодне місце або почніть його висушувати. Якщо дозволяє збільшувальна здатність мікроскопа, то за великого збільшення (800-900 разів) розгляньте, що відбувається з клітинами сінної палички. Як це можна пояснити?
Очікувані результати:
• за збільшення мікроскопа в 500-600 разів на чорному фоні туші можна помітити світлі клітини сінної палички, які мають паличкоподіб ну форму;
• під час уважного розгляду клітин сінної па лички можна побачити оболонку бактерії та її вміст. Ядро не проглядатиметься, оскільки в бактерій воно відсутнє;
• під час висушування або охолодження кожна клітина
сінної палички буде утворювати на вколо клітини спору, яку можна помітити за збільшення мікроскопа у 800-900 разів.
Висновок із досліду
Одержати сінну паличку можна шляхом кип'ятіння і подальшого настоювання фільтрату, а також можна розглянути в мікроскоп за збіль шення у 500-600 разів.
ДОСЛІД 23. ВИРОЩУВАННЯ МУКОРА
Мета досліду: виростити мукор і розглянути його будову.
Пам'ятка вчителю
Приготувати дві тарілочки з вологим піском і два шматочки хліба.
Хід досліду
1.3а 4-5 днів перед уроком у тарілку насипте піску та зволожте його. На вологий пісок покладіть шматочок хліба й накрийте цю таріл ку іншою. Залиште тарілку в теплому місці.
2. За 2-3 дні виконайте ці самі дії.
3. Перед уроком розгляньте результат. Поясніть, чому в першій тарілці з'явився білий пушок із чорними вкрапленнями, а в другій тарілці цей пушок був білий.
4. Виготовте тимчасовий мікропрепарат мукора й розгляньте його під мікроскопом. Зробіть висновки стосовно побаченого.
Очікувані результати:
• у першій тарілці на шматочку хліба виріс цві левий гриб — мукор. Спочатку він мав вигляд білого пушка, бо це була грибниця, яка скла далася з однієї розрослої клітини. Мукор Нале жить до класу фікоміцетів — нижчих грибів;
• через певний час мукор потемнів: під час роз гляду під мікроскопом були добре помітні чорні округлі головки, які згодом лопалися і з них висівалися спори.
Висновок із досліду
Мукор належить до цвілевих грибів, які жи вуть на поживному середовищі. Він розмножується спорами, його клітини не мають хлорофілу й тому живляться готовими органічними речовинами.
Дослід 24. ВИРОЩУВАННЯ ПЕНІЦИЛУ
Мета досліду: виростити пеніцил і вивчити його будову.
Пам'ятка вчителю
За 3-4 тижні покласти мандарин чи апельсин у тепле вологе місце.
Хід досліду
1. Розгляньте шкірку померанців. Що ви помі тили на окремих ділянках шкірки? Зверніть увагу на колір новоутворень.
2. Візьміть частину зеленого нальоту і препару вальною голкою нанесіть на предметне скло.
3. Зробіть тимчасовий мікропрепарат і розглянь те його під мікроскопом. З чого складається грибниця гриба? Що є у гриба на кінцях де яких ниток грибниці?
4. Порівняйте побачене з малюнками в підруч нику й визначте, що за гриб ви виростили. Визначте до яких грибів належить цей гриб.
5. Порівняйте його будову з мукором. Визначте риси схожості й відмінності між грибами.
6. З чим асоціюється назва гриба пеніцил? Що ви знаєте про цю речовину?
Очікувані результати:
• на шкірці померанців утворився зелений на літ. Це грибниця гриба пеніцила;
• гриб пеніцил належить до класу аскоміцетів — вищих грибів, має багатоклітинну грибницю, на кінці ниток грибниці у дрібних китичках розташовані спори;
• схожість мукора й пеніцила в тому, що обидва види належать до цвілевих грибів, розмножуються спорами,
• поселяються на продуктах харчування і можуть псувати їх; відрізняють ся тим, що мукор є одноклітинним і належить до нижчих грибів, а пеніцил є багатоклітин ним вищим грибом;
• із гриба пеніцила виготовляють ліки пеніцилін — антибіотик, який використовують у медицині для боротьби із хвороботворними бактеріями.
Висновок із досліду
Пеніцил належить до вищих багатоклітинних грибів, має лікувальні властивості й широко вико ристовується у медицині як лікарський препарат.
ДОСЛІД 25. БРУНЬКУВАННЯ ДРІЖДЖІВ
Мета досліду: одержати культуру дріжджів, розглянути процес брунькування та з'ясувати сут ність дріжджів.
Пам'ятка вчителю
Приготувати культуру дріжджів за 1-2 годи ни перед уроком.
Хід досліду
1. Приготуйте дві пробірки. В одну налийте воду та вкиньте туди невеличку грудочку дріжджів.
2. У другу пробірку помістіть 5-відсотковий розчин цукру і вкиньте таку саму грудочку дріжджів. За годину здійсніть спостереження.
3. Що ви побачили в першій пробірці? Як можна це пояснити?
4. Що ви бачите у другій пробірці? Чому у пробірці з'явилися бульбашки газу та спиртовий запах? Як це можна пояснити?
5. Визначте, що за газ виділяється. Для цього візьміть запалену скіпку й опустіть її у пробірку. Що відбулося зі скіпкою? Поясніть, чому вона згасл
6. Піпеткою наберіть розчин, який бродить, і помістіть краплинку на предметне скло. Приготуйте тимчасовий мікропрепарат і розгляньте під мікроскопом. Що ви побачили? Як можна назвати цей процес? Яке це має значення?
Очікувані результати:
• у першій пробірці ніяких змін не сталося: бульбашки газу не з'явилися, тому, що у пробірці містилася вода;
• у другій почалося бродіння дріжджів. Вони почали розкладати цукор до спирту й вуглекислого газу, завдяки чому одержують необхідну їм енергію для розмноження шляхом брунькування. Доказом того, що у процесі бродіння утворюється спирт, є поява спиртового запаху. Наявність утвореного вугле-кислого можна довести з допомогою запаленої скіпки. У разі внесення у пробірку вона гасне, бо вуглекислий газ не підтримує горіння;
• під мікроскопом видно процес розмноження дріжджів шляхом брунькування.
Висновок із досліду
Дріжджі є одноклітинними грибами, які не ма ють грибниці, розмножуються спорами та брунь куванням. У розчині цукру дріжджі спричиняють спиртове бродіння, перетворюючи цукор на спирт і вуглекислий газ. Бродіння дріжджів широко ви користовують у хлібопекарській і пивоварній про мисловості.
ДОСЛІД 26. ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ ЛИШАЙНИКУ
Мета досліду: довести на досліді, що до складу лишайнику входять гриб і водорість.
Пам'ятка вчителю
За місяць до уроку приготуйте лишайник стін ну золотянку, склянку з водою.
Хід досліду
1. Подрібніть лишайник і помістіть його шма точки в банку з водою.
2. Банку поставте в тепле світле місце на місяць.
3. Через місяць розгляньте зміни, які сталися з лишайником.
4. Поясніть, чому на стінках банки утворився зе лений наліт.
Очікувані результати:
• протягом місяця клітини гриба згнили;
• на стінках банки з'явився зелений наліт, тому що до складу лишайнику входять зелені клітини водорості. За наявності світла вони роз множилися і вкрили стінки банки.
Висновок із досліду
Лишайник є симбіотичним організмом, який складається з гриба й водорості. Гриб утворений білковими речовинами, які за тривалого зберіган ня руйнуються, а клітини водорості за наявності світла фотосинтезують і тому виживають.
ДОСЛІД 27. ОДЕРЖАННЯ КУЛЬТУРИ ХЛАМІДОМОНАДИ
Мета досліду: виготовити культуру водорості хламідомонади й дослідити її будову.
Пам'ятка вчителю
Набрати води з водойми, підготувати відпо відне середовище для вирощування хламідомонади.
Хід досліду
1. Воду, взяту з водойми, помістіть у широку по судину й освітіть її з одного боку. Поясніть, чому необхідне лише часткове освітлення.
2. Через певний час візьміть піпеткою води й пе-
ренесіть її в розчин такого складу:
ренесіть її в розчин такого складу:
• Дистильована вода - 1л
• Калій нітрат (КNO3) - 2-3 г
• Кальцій нітрат (Са(NO3)2) - 0,1 г
• Калій дигідрогенфосфат (КН2РO4) - 0,2-0,5 г
• Магній сульфат (MgSO4) - 0,25 г
• Натрій хлорид (NаСl) - 0,01 г
• Залізний галун — 0,003 г
3. Для швидкого росту хламідомонади додайте в одержаний розчин глюкози. У такому середовищі й за освітлення лампами денного освіт лення хламідомонади можуть жити досить тривалий час.
4. Візьміть піпеткою кілька краплин розчину й помістіть їх на предметне скло. Розгляньте за невеликого збільшення як рухаються хла мідомонади.
5. Видаліть частину води з-під накривного скель ця і розгляньте хламідомонаду за великого збільшення мікроскопа. Поясніть, для чого не обхідно видалити частину води.
Очікувані результати:
• хламідомонада має позитивний фототаксис і тому вона переміститься в освітлену частину
посудини;
• для підтримання життя клітин необхідне по живне середовище, в якому вона в разі освітлення буде розвиватися;
• частину води потрібно видалити для того, щоб уповільнити рух хламідомонад і краще розглянути їхню будову.
Висновок із досліду
Хламідомонади належать до одноклітинних організмів, мають нескладну будову й легко розмножуються у відповідному середовищі.
ВИСНОВОК
Отже, досліди – це важлива складова біологічної освіти. Вони допомагають зробити навчальний процес більш цікавим, доступним. З допомогою дослідів учні краще засвоюють теоретичний матеріал, закріплюють його практично.
Під час навчання учнів проведення досліду перш за все потрібно, щоби вони усвідомили необхідність виконання загальних наукових вимог, яких потрібно дотримуватися під час проведення біологічного експерименту:
• визначати й розуміти мету досліду;
• передбачати очікувані результати;
• складати план (схему) проведення досліду;
• запланувати контроль досліду й необхідну кількість його повторів;
• розуміти, що відмінність між дослідом і контролем полягає у відсутності лише однієї умови;
• визначати необхідне для проведення досліду обладнання;
• здійснити закладку досліду;
• систематично проводити спостереження над піддослідними й контрольними рослинами;
• фіксувати результати спостереження у вигляді записів, схем, замальовок;
• робити правильні висновки на основі порівняння результатів спостереження за піддослідними й контрольними рослинами;
• зіставити результати досліду з передбаченням (гіпотезою).
Виконуючи досліди учні стають дослідниками, які шукають відповіді на поставлені питання.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Бригіндер Г. 3., Гайда Г. В., Галашин О. Я. та ін. Біо логія, 6 клас. Поурочне планування. Конспекти уро ків. - Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2000.
2. Корчагіна В. О. Ботаніка: Підручник для 5-6 кла сів. - К.: Радянська школа, 1985.
3. Остапченко Л.І., Біологія, 6 клас. Підручник для загальноосвітніх на вчальних закладів. - К.: Генеза, 2014.
4. Падалко Н. В., Федорова В. Н. Методика обучения ботанике. - М.: Просвешение, 1982.
Комментариев нет:
Отправить комментарий