Розробки уроків



Тема уроку:  Кров. Склад крові. 9 клас
Мета:
-   сприяти формуванню знань учнів про склад крові, особливості та значення крові;
-   організува­ти діяльність учнів зі сприйняття й осмислення понять «кров»;
-   продовжити формувати вміння працювати  з підручником, розвивати навички самостійної роботи з додатковою літературою, дослідної діяльності, логічне мислення й мову, уміння порівнювати, робити висновки;
-   виховання в учнів толерантне ставлення одне до одного, навички колективної співпраці.
Основні поняття й терміни: кров, форменні елементи крові, плазма крові, еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, гемоглобін.
Обладнання: таблиця «Кров»,
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.
Створення позитивної психологічної аури
             Девіз уроку
 Скажи мені - і я забуду.
Покажи мені - і я запам’ятаю.
Дай можливість діяти самому – і я навчуся.
                                        Китайська мудрість               
Учитель. Згідно з цією мудрістю ми будемо сьогодні не лише говорити, а й спостерігати, досліджувати й діяти з метою пізнання нового.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.
Перевірка домашнього завдання
Виконання тесту
Із наведеного переліку 1-10 виберіть відповіді на запитання 1-14:
1 — лімфа, 2 — плазма, 3 — клітини крові, 4 — кисень, 5 — вуглекислий газ, 6 — міжклі­тинна рідина, 7 — вода, солі, 8 — кров, 9 — по­живні речовини, 10 — продукти життєдіяльності клітин.
1.Що міститься у складі ВСО? (1, 6, 8)
2.Що міститься у складі крові? (2, 3)
3.Що міститься у плазмі крові? (4, 5, 7, 9, 10)
4.Що міститься у лімфі? (5, 7, 10)
5.Які речовини виходять із крові в міжклітинну рідину? (2, 4, 7, 9)
6.Які речовини поглинаються з міжклітинної рідини клітинами тіла? (4, 7, 9)
7.Які речовини виділяються із клітин тканин у міжклітинну рідину? (5, 7,10)
8.Що міститься у складі плазми? (4, 5, 7, 9, 10)
9.Що залишиться, якщо з крові видалити кліти­ни? (2)
10.3 чого утворюється лімфа? (6)
11.Як називається рідка частина крові? (2)
12.Що утворюється в клітинах тіла в процесі окиснення та розпаду органічних речовин? (5, 10)
13.Які компоненти внутрішнього середовища утво­рюються в крові? (1,6)
14.Куди надходять гормони та інші БАР із клітин тіла? (8)
IIІ.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Проблемне питання
Як ви вважаєте, якій саме рідині належить головна роль у підтримці сталості внутрішнього середовища організму?
З трьох складових внутрішнього середовища найвідоміша – кров. У  всі часи люди приписували крові надзвичайні властивості. Проведемо невеличку історичну екскурсію   про надзвичайні властивості крові.
Кров — магічна рідина (повідомлення учня)
1.                Мефістофель, пропонуючи Фаусту підписати угоду з нечистою силою, казав: «Кров, треба знати, зовсім особливий сік». Цими словами підтверджене тогочасне містичне вірування в кров як у щось таємниче.
2.                Герой Гомера Одіссей, щоб повернути мову та свідомість тіням підземелля, давав їм пити кров.
3.                Великий лікар Гіпократ рекомендував психічно хворим пити кров, узяту у здорових людей – здорова душа.
4.                Крові приписували могутню магічну силу – нею скріплювали священні клятви, приносили жертви богам. Люди завжди надавали виняткового значеня крові. Ще в давнину знали, що за допомогою свіжої крові можна не тільки лікувати, а ще й омолодити людину. Римські патриції пили кров убитих гладіаторів.
Учитель. «Кров, як дзеркало, відбиває багато чого з того, що відбувається в організмі», — писав Н. О, Касарський.
Дійсно, кров — найдивовижніша тканина нашого організму. Рухливість крові - важлива умова життя організму. Як не можна уяви­ти собі державу без транспортних за­собів і ліній зв'язку, так не зрозумі­ти існування людини чи тварини без руху крові по судинах, коли в усі ор­гани і тканини розноситься кисень, вода, білки та інші речовини.
З розвитком науки людський розум все глибше проникає в таємниці кро­ві. То що таке кров? Кров — це рідка сполучна тканина.
Бесіда
Що таке тканина? Які тканини вам ві­домі? Визначимо функції крові в організмі.
Самостійна робота з текстом підручника
Користуючись текстом підручника, заповніть таблицю.

№ з/п
Функція
Процеси, що відбуваються
1
Ди­хання
Перенесення кисню від легень до тканин та вуг­лекислого газу у зворот­ному напрямку
2
Жив­лення
Перенесення поживних речовин
3
Виді­лення
Перенесення кінцевих продуктів розпаду (ди­симіляції)
4
Гуморально-регуляторна
Перенесення гормонів, що регулюють функціо­нальну активність окре­мих органів
5
Теплорегуля­торна
Кров збільшує втрату теп­ла у випадках перегріван­ня і, навпаки, у випадках переохолодження
6
Гомео­ста­тична
Кров здатна нормалізува­ти склад внутрішнього се­редовища під контролем нервової системи
7
Захисна
Кров захищає організм від шкідливих мікроор­ганізмів (імунітет), а та­кож це здатність крові до зсідання, внаслідок чого припиняються кровоте­чі в разі травм
Розповідь учителя з елементами бесіди
Розгляньмо склад крові. Використо­вуємо іл. 3.2 на с. 54, «Склад і основні показники крові людини » .
Кров має властивості осідати через певний час, при цьому над черво­ною частиною, що осяде, залишить­ся жовтувата рідина — плазма. Плазма крові містить 90-92% води й 8-10% сухої речовини. Сухий залишок складається з органічних сполук і мінера-льних речовин.
·        Білки становлять 7-8 % плазми крові, мають буферні властивості, надають крові в’язкості, обумовлюють осмотичний тиск, беруть участь у зсіданні крові, є резервом для побудови білків тканин.
·        Вуглеводи плазми крові представлені глюкозою, концентрація якої дорівнює 80-120мг %.
·        Жири становлять 0,5 %.
·        Мінеральні речовини плазми складають 0,9 %.
Форменні елементи крові
·        Уперше клітини крові побачив італійський учений та лікар Марчелло Мальпігі;
·        Еритроцити – червоні кров’яні тільця - визначають колір крові й виконують функцію дихання;
·        Лейкоцити – білі кров’яні тільця – мають ядро і здатні до активного руху;
·        Тромбоцити – кров’яні пластинки, без’ядерні, безбарвні, круглої форми, беруть участь у зсіданні крові.
Проблема: склад крові весь час змінюється і водночас залишається відносно сталим. Як це відбувається? Яке це має значення?
Виступи учнів
Представлення результатів дослідної лабора­торії (див. додаток 4).
Концентрація солей у плазмі крові становить 0,9 % і підтримується на постійному рівні.
(Усі учні в зошитах записують визначення поняття «фізіологічний розчин».)
IV. ОСМИСЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
Щоб краще засвоїти знання про форменні елементи крові    виконаємо лабораторну роботу (див.додаток 5)
Але перед виконанням ознайомимось із інструктажем з техніки безпеки під час роботи зі збільшувальними приладами (мікроскопами).
Працюємо в групах. (Учні виконують лабораторну роботу №2   «Мікроскопічна будова крові людини»)
Творче опрацювання
·        Чия кров – людини чи жаби – перенесе за одиницю часу більше кисню? Чому?
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ
 Оцінювання роботи класу й окремих учнів.
 VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

Опрацювати § 17 с.53. Підготувати  кросворд по вивченій темі.





Тема уроку: Внутрішнє рідке середовище організму людини.
Мета:
-   сприяти формуванню знань учнів про склад внутрішнього середовища організму, особливості та значення тканинної рідини, крові й лімфи;
-   організува­ти діяльність учнів зі сприйняття й осмислення понять «внутрішнє середовище організму», «кров», «лімфа», «тканинна рідина», «сталість внутрішнього середовища організму»;
-   сприяти формуванню загальнонавчальних умінь і навичок працювати з підручником, додатковою літературою, уміння логічно мислити й оформлювати результати розумових операцій в усній і письмовій формі;
-   створити умови для розвитку інтелектуальних здібностей учнів, навичок самоосвіти, інтересу до біо­логічних знань;
-   сприяти вихованню культури спілкуван­ня;
-   виховувати дбайливе ставлення до свого здоров'я й здоров'я оточуючих.
Основні поняття й терміни: внутрішнє середови­ще організму, лімфа, кров, тканин-на рідина, гомеостаз.
Обладнання: таблиця «Кров», схема «Внутріш­нє середовище організму», презентація, інструктивні картки для груп.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Сталість внутрішнього середовища —
запорука вільного й незалежного життя.
Клод Бернар
ХІД УРОКУ
I.                  ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.
Учитель. Доброго дня всім! Посміхніться, покажіть який у вас настрій. У вас чудовий настрій, тож сьогодні ми будемо говорити про серйозні й важливі речі для нашого здоров’я.
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. «Людина є таємниця. її треба роз­гадати, і якщо будеш її розгадувати все життя, то не кажи, що згаяв час...» — зауважував видатний російський письменник Ф. М. Достоєвський.
Література вивчає духовні таємниці людини, її почуття, а на уроках біології ми пізнаємо будо­ву людського організму, його функції. Сьогодні на уроці ми з вами продовжимо пізнавати дивний світ організму людини...
Уявімо, що ми перетворилися на мікроско­пічних чоловічків і опинилися всередині орга­нізму людини. І що ми бачимо? Швидку червону повноводну й дуже теплу річку. Що це за річка в організмі людини? (Це кров)
Правильно. Кров — це одна з рідин, які ста­новлять внутрішнє середовище організ-му.
Внутрішнє середовище організму поєднує всі клітини й тканини та органи в єдине ціле. Завдя­ки механізмам саморегуляції в нашому організмі підтримується сталість внутрішнього середови­ща, яке забезпечує нормальну роботу всього орга­нізму. Нормально працюючий організм - це здо­ровий організм. Ми часто говоримо про здоров'я, але кожний розуміє його по-своєму.
На дошці записано слово «здоров'я». Завдан­ня: підберіть два прикметники, з якими у вас асоціюється слово «здоров'я», і запишіть під циф­рою 2. А тепер три дієслова. Запишіть їх у третьо­му ряді. Далі складіть словосполучення або речен­ня зі словом «здоров'я». В останньому рядку за­пишемо іменник, який за змістом може замінити слово «здоров'я».
1.Здоров'я.
2.Міцне, гарне (постійне).
3.Берегти, зберігати, зміцнювати.
4.Я хочу зберегти своє здоров'я.
5.Щастя (багатство, сталість).
Отже, ми з вами склали синквейн, у п'яти ряд­ках розкрили поняття «здоров'я». Усі ми хочемо бути здоровими. Сталість внутрішнього середови­ща організму є однією зі складових здоров'я.
Епіграфом до нашого уроку є слова К. Бернара: «Сталість внутрішнього середови-ща — запору­ка вільного й незалежного життя ».
Образний вислів Клода Бернара «вільне й не­залежне життя» багато науковців розцінювали як протистояння організму середовищу існуван­ня, яке заслуговує не тільки безумовного осуду, але й негайного вилучення з наукового мислення. Потрібні були роки суперечок, численні наукові експерименти, щоби «сталість внутрішнього сере­довища» перетворилася на основний закон, який визначає життя й діяльність організму людини й вищих тварин.
Згадайте з курсу зоології, що в багатоклі­тинних   організмів   більшість   клітин   не   має безпосереднього контакту із зовнішнім середо­вищем, бо їхню життєдіяль-ність забезпечує вну­трішнє середовище.
Що таке внутрішнє середовище організму? Відповісти на це запитання нам допо-може тема уроку.
Повідомлення теми й мети уроку. Запис теми уроку в зошитах
Тема нашого уроку «Внутрішнє рідке середовище організму»
Учитель. Сформулюємо мету нашого уроку:
1.Ознайомитися з основними поняттями теми: «внутрішнє середовище організму», «тканин­на рідина», «лімфа», «кров», «гомеостаз».
2.Вивчити склад, розташування, місце утворен­ня й функції складових внутрішнього середо­вища організму.
3.З'ясувати значення сталості внутрішнього се­редовища організму для здоров'я людини.
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Учитель. Внутрішнє середовище організму становлять кров, лімфа й тканинна рідина. Із вну­трішнього середовища клітини організму одержу­ють усі необхідні для життя речовини й виділя­ють у неї кінцеві продукти метаболізму. Речовини крізь стінку капілярів надходять у міжклітинну речовину сполучної тканини — тканинну ріди­ну, а потім крізь клітинну мембрану — у кліти­ну, і, навпаки, із клітини — у тканинну рідину, а потім — у кров і органи виділення (пояснення за ілюстрацією 3.1 с.52 у підручнику).
Зараз ви будете працювати в групах і спробу­єте дати відповідь на таке проблемне питання:
-    Яка з трьох рідин, що становлять внутрішнє середовище організму, відіграє вирі­шальну роль у підтримці сталості внутрішнього середовища організму?
Пошуком відповіді на це питання займатимуться три лабораторії:
   перша лабораторія - «Тканинна рідина»;
   друга лабораторія  - «Лімфа»;
   третя лабораторія  - «Кров».
Будь ласка, ознайомтеся із завданнями. У ре­зультаті пошуково-дослідної діяль-ності ви маєте:
1.Сформулювати поняття...
2.З'ясувати склад, місце утворення, місцезнахо­дження й функції рідин, які утворюють вну­трішнє середовище організму.
3.Заповнити таблицю «Внутрішнє середовище організму».
4.Підготувати звіт про роботу лабораторії.
Завдання для лабораторії «Тканинна рідина»
1.Прочитати текст підручника «Біологія. 9» (авт. А. Степанюк , Н. Міщук) на с. 52 (§16) і додатковий текст із енциклопедій «Біо­логія» й «Людина» про тканинну рідину.
2.Розглянути малюнки й таблиці.
3.Дати визначення терміна «тканинна рідина».
4.Вивчити склад тканинної рідини.
5.Визначити розташування й місце утворення тканинної рідини в організмі. Сформулювати функції тканинної рідини.
6.Заповнити таблицю.
7.Підготувати звіт про роботу лабораторії.
Завдання для лабораторії «Лімфа»
1.Прочитати текст підручника «Біологія. 9» (авт. А. Степанюк , Н. Міщук) на с. 52 (§16) і додатковий текст із енциклопедій «Біо­логія» й «Людина» про лімфу.
2.Розглянути малюнки й таблиці.
3.Дати визначення терміна «лімфа».
4.Вивчити склад тканинної рідини.
5.Визначити розташування й місце утворення лім­фи в організмі. Сформулювати функції лімфи.
6.Заповнити таблицю.
7.Підготувати звіт про роботу лабораторії.
Завдання для лабораторії «Кров»
1.Прочитати текст підручника «Біологія. 9» » (авт. А. Степанюк , Н. Міщук) на с. 51 (§16) і додатковий текст із енциклопедій «Біо­логія» й «Людина» про кров.
2.Розглянути малюнки й таблиці.
3.Дати визначення терміна «Кров».
4.Вивчити мікроскопічну будову й склад крові
5.Визначити розташування й місце утворення крові в організмі. Сформулювати функції крові.
6.Заповнити таблицю.
7.Підготувати звіт про роботу лабораторії.
Учні в групах із використанням підручника й інших джерел інформації обговорю-ють поняття теми, працюють за алгоритмом, заповнюють та­блицю. Учитель допомагає учням у пошуку відпо­відей на питання завдань.
Звіт груп про роботу
Учень розповідає, під час його повідомлення на екрані з'являється таблиця. На дошці:
Внутрішнє середовище організму


Тканинна рідина
Лімфа
Кров
Поняття



Склад



Розташування



Місце утворення



Функції



Речовини із крові, яка протікає по мережі ка­пілярів, надходять у тканинну рідину, оновлюючи її склад. Із тканинної рідини в кров виділяються продукти обміну речовин.
Надлишок тканинної рідини надходить у лім­фатичні капіляри, утворюючи лімфу. Лімфа зби­рається в лімфатичні протоки, які впадають у кро­в'яне русло.
Для внутрішнього середовища організму ха­рактерна відносна сталість складу й фізико-хімічних властивостей. У разі зміни якого-небудь параметра внутрішнього середовища в організмі включаються потужні системи саморегуляції. Вони забезпе-чують зміну функцій багатьох ор­ганів і систем так, щоб їхня робота призвела до відновлення зміненого балансу. Сукупність меха­нізмів, які забезпечують сталість внутрішнього середовища організму, називають гомеостазом.
(Учні записують визначення в зошитах.)
Завдання: ознайомитися з додатковим матеріа­лом і відповісти на питання.
1.Чим забезпечується сталість внутрішнього се­редовища організму? (Сталість внутрішньо­го середовища організму забезпечується безпе­рервною роботою органів дихання, кровообігу, травлення)
2.Що в організмі людини підтримується на по­стійному рівні? (Температура тіла, кров'яний тиск, осмотичний тиск, кислотно-лужна рів­новага)
3.Чим регулюється сталість внутрішнього сере­довища організму? (Нервовою й гуморальною системами)
Учитель. Таким чином, внутрішнє середови­ще організму являє собою єдину систему рідин, у якій підтримується сталість її складових.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ, ОТРИМАНИХ НА УРОЦІ
Завдання 1. Установити відповідність між ви­значенням і поняттям.
1) Внутрішнє середовище організму
1) Проміжне внутрішнє середовище, рідка сполучна тканина
2) Кров
2) Сукупність рідин (кров, лімфа, тканинна рідина), які беруть участь в обміні речовин і підтрим­ці сталості внутрішнього середо­вища організму
3) Лімфа
3) Водний розчин речовин, який ото­чує клітини організму
4)Тканинна рідина
4) Тканинна рідина, яка потрапила в лімфатичні капіляри
Після завершення роботи учні обмінюються картками й проводять взаємоперевірку.
Завдання 2. Відповісти на питання.
1. Що таке гомеостаз?
2.Чому внутрішнє середовище рідке?
V.    ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ. ВИСТАВЛЕННЯ ОЦІНОК
  Що нового довідалися на уроці?
  Що запам'яталося?
  Що не сподобалося на уроці?
  Що ще ви би хотіли довідатися з цієї теми?
VI.   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити § 16 підручника. Виконати завдання на с. 21 у зошиті. Підготувати повідомлення про магічні властивості крові. 





Урок-гра 


Тема: Узагальнення та систематизація знань по темі «Хордові тварини. Надклас Риби».
Цілі: узагальнити й систематизувати знання учнів про будову, різноманітність і значення риб; розвивати вміння порівнювати, узагальнювати, логічно мислити й робити висновки; виховувати бережливе ставлення до природи; формувати культуру спілкування під час уроку; розвивати в учнів інтерес до читання додатко­вої літератури.
Обладнання: таблиця «Риби», муляж «Головний мозок риб», роздавальні картки «Різноманітність риб», паперові жетони, «Правила поведінки учня під час гри», медаль «Золота рибка» — символічна нагорода найуспішнішого гравця.
Тип уроку: узагальнення і систематизації знань.
Форма уроку: урок-гра.
Девіз:
Гра — це творчість,
Гра — це праця,
Гра — це успіх.

ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ
На дошці написано:
МОЛОДЦІ!
12345678
Учитель. Діти! У нас сьогодні незвичайний урок, а урок-гра.
А щоб наприкінці уроку ми одержали похва­лу «Молодці», нам потрібно виконати вісім груп завдань. Між ними буде зроблено невеличкі ігрові перерви, на яких ви зможете перепочити й одер­жати нові цікаві відомості про риб. Я впевнена, що за кожну букву цієї похвали ви будете бороти­ся й успішно впораєтеся із завданнями, які буде поставлено перед вами.
Умови гри
На поставлені питання ви будете відповідати за порядком, щоб кожний учень мав однакові шанси взяти участь у грі та зміг набрати бали для кінцевого оцінювання. Кожен учень за правильну відповідь одержує «жетон», за який отримує 1 бал. Гравцю, який одержить найбільшу кількість «же­тонів» за відповіді, а значить, набере найбільшу кількість балів, наприкінці уроку буде в «Орден золотої рибки» й виставлено 12 балів. Всім іншим учням буде виставлено поурочний бал згідно з набраними «жетонами», а тим, хто  підготував цікаві розповіді про риб, буде додано по 2 бали. Прошу всіх учнів дотримуватися правил поведінки на уроці.
Правила поведінки на уроці
1.  Бачити перед собою мету.
2.  Не заважати одне одному.
3.  Уважно вислуховувати думки товаришів.
4.  Не боятися висловлювати власні думки.
5.  Бути учасником усіх видів робіт.
6.  Бути толерантним, увічливим.
7.  У разі потреби запитувати в учителя.
II. ГРА
Учитель. А  зараз розпочинаємо гру і переходимо до  першого конкурсу.
1.Конкурс «Пароль»
Учитель. Усім відоме значення слова «пароль». За паролем визначають своїх і чужих.
Завдання. Назвати ознаки хрящових риб, які відрізняють їх від кісткових.
(Ознаки хрящових риб:
     хрящовий скелет;
     відсутній плавальний міхур;
     відсутня зяброва кришка;
     запліднення внутрішнє;
     є клоака;
     парні плавці розташовані горизонта
Учитель. Переходимо до наступного конкурсу «Бліцрозминка». В цьому конкурсі потрібно закінчити речення.
2.Конкурс «Бліцрозминка»
Закінчити речення.
1.  Ми зараз вивчаємо надклас... (Риби)
2.  Надклас Риби належить до типу... (Xордові)
3.  Надклас Риби ділиться на такі клас (Хрящові й Кісткові риби)
4.  До класу Хрящові риби належать такі ряди … (Акули, Скати, Химери)
5.  До класу Кісткові риби належать такі ряди… (Оселедцеподібні, Осетроподібні, Лососеподібні, Коропоподібні, Окунеподібні, Кистепері)
6.  Вчені вважають, що хордові тварини походять від... (Давніх червів)
7.  Назва риби походить від слова... (Око)
8.  Наука, яка вивчає риб, має назву... (Іхтіологія)
9.  Кількість концентричних кілець на лусці свідчить про її... (Вік)
10. У водоймах нашої планети сьогодні приблизно... (20 тисяч видів риб)
11. Реліктовим видом риб, який мешкає у водах Індійського океану біля берегів о. Мадагаскар є риба... (Латимерія)
Учитель. А зараз, щоб ви трішки перепочили оголошується перерва «Це цікаво знати». Ті хто підготував цікаву розповідь вийдіть на середину класу і зробіть повідомлення.
Перерва «Це цікаво знати»
Учні, які підготували цікаві розповіді про риб, виходять на середину класу й роблять повідомлен­ня, наприклад:
1.   У карася сріблястого трапляються популяції, де самців зовсім немає. Самки в таких популяціях розмножуються за участі самців інших видів риб, близьких за екологією розмноження  (золотий карась, короп).
У потомстві розвиваються лише самки, які ні­чим не відрізняються від материнських особин. Це відбувається завдяки особливому способу роз­витку, за якого спермій, що проникнув у яйцеклі­тину, не запліднює її, а лише стимулює подаль­ший розвиток.
Такий спосіб розмноження має назву гіногенез.
2. Скати виробляють струм від 60 до 300 В.
М'язові волокна цих риб перетворилися на пластинки, які мають здатність виробляти струм. У кожному електричному органі буває до 100-200 тис. електричних пластинок. Риби використо­вують струм для нападу на тварин і самозахисту.
     3. Риби сприймають звуки від 16 до 12000 Гц.
Відомо, що риби відтворюють різноманітні звуки, які нагадують удари барабана, каркання, рохкання, свист, гарчання та ін.
Джерелом звуків є плавальний міхур. Багато звуків виникає під час руху або живлення риб. Досліджено сигнальне значення різноманітних звуків і розроблено рекомендації з їх практичного застосування. Так, у риб виявлено сигнали небез­пеки, агресивні, кормові, пов'язані з розмножен­ням та інші. Записаними на магнітну стрічку зву­ками, які видають риби під час живлення, можна приваблювати їх у місця вилову.
4.   У результаті штучної селекції польські вчені вивели гібрид коропа, який має форму диска. Він має невелику голову, чудове м'ясо й майже позбавлений луски.
Учитель. Ну, що ж дуже багато цікавого ми почули під час перерви. А зараз переходимо до наступного конкурсу «Соромно цього не знати». В цьому конкурсі потрібно вставити пропущені слова або закінчити речення (усно) .

3. Конкурс «Соромно цього не знати»
Вставте пропущені слова або закінчіть речен­ня (усно).
1. Тіло риби ділиться на три відділи... (Голова, тулуб, хвіст)
2. Слиз захищає рибу від проникнення... (бакте­рій, грибків) і зменшує... (тертя об воду).
3. Піратами морів називають... (акул), а акулами-людожерами — ... (білих акул).
4. У риб серце складається з... (двох камер — передсердя і шлуночка), а кров рухається по…(одному колу кровообігу).
5. Органом чуття, притаманним тільки рибам, є... (бічна лінія), з допомогою якої риба відчуває... (силу й напрям течії води).
6. У зябрах кров насичується... (киснем), а звільняється від... (вуглекислого газу).
7. По артеріях кров рухається... (від серця), а по венах — ... (до серця).
8. Орган слуху риб представлений... (Внутрішнім вухом)
9. Аорта — це... (Велика артерія)
10.Органами виділення у риб є... (Нирки)
11.Відділами головного мозку риб є... (Передній, середній, проміжний, довгастий мозок і мозочок)
Учитель. Переходимо  до наступного конкурсу «Фізіологічний». В цьому конкурсі потрібно схематично описати системи органів.
4.Конкурс «Фізіологічний»
Схематичний огляд систем органів
Учням дають завдання скласти схеми будови травної, кровоносної, видільної систем і розвитку риб.
Учитель. Молодці! З цим конкурсом ви впорались дуже добре. А зараз переходимо до наступного конкурсу «Я все про вас знаю». В цьому конкурсі потрібно відгадати назви риб, які я вам запропоную та розповісти, що вам про них відомо .
5. Конкурс «Я все про вас знаю»
Вчитель демонструє малюнки риб, учні відгадують назви риб і розповідають, що їм відомо про них.
Учитель. А зараз оголошується перерва «Океанічне кафе».
Перерва «Океанічне кафе»
Учитель. Ми втомилися, бо багато працювали, думали. А зараз зайдемо в «Океанічне кафе» поїмо риби, щоби відновити сили для подальшої роботи, бо наша гра триває. Чим же ми збагатимо свій організм, що ця їжа нам дасть? (Фосфор, йод,вітаміни А і Б. Фосфор і йод покращують роботу мозку, пам'ять, бо йод розширює судини мозку й поліпшує циркуляцію крові. Вітамін А покращує зір, вітамін Б — стан кісток, бо в його присутності краще засвоюється кальцій.)
Учитель. Ну, що ж дуже багато цікавого ми почули під час перерви. А зараз переходимо до наступного конкурсу «Літературно-іхтіологічний». 
6. Конкурс «Літературно-іхтіологічний»
1. Про яких риб ідеться? «Без вітрила й весел, без мотора й компаса пливуть вони, підкоряючись поклику природи, долаючи тисячі кілометрів і безпомилково знаходячи місце, де проклюну­лися з ікринки».
2. З якого твору ці слова: «У товаристві лад усяк тому радіє. Дурне безладдя лихо діє»? (Л. Глібов «Лебідь, щука і рак») Чому щука ви­рішила летіти з лебедем у теплі краї? (Узимку річки покриваються льодом, і рибі не виста­чає повітря для дихання у воді.) Чим тягну­ла щука за посторонка воза? Адже лебедю прив'язали посторонок до ноги, рак вчепився клешнею, а щука..? (Щука зубами)
3. Поясніть вираз: «Акули приречені до вічного руху». (У хрящових риб немає плавального мі­хура, тому, щоби не опуститися на дно, вони повинні весь час пливти, рухаючи плавцями.)
4. Чи правильне, з біологічної точки зору, при­слів'я: «На те щука в морі, щоби карась не дрі­мав». (Щука живе не в морі, а в річках, тобто в прісних водоймах.)
5. Поясніть вислів: «Почувається як риба у воді».
а) Коли вживають такий вислів? (Коли хтось добре пристосувався і добре почувається
в цьому середовищі.)
б) Як пристосована риба до життя у воді?
в) Чи можуть риби жити поза водою? Якщо так, то що їм у цьому допомагає? (Дводишні. Допомагає їм у цьому рясне виділення слизу, щоби тіло не висохло й щоб у ньому розчинився кисень.)
6. Поясніть вислів: «Не лізь у воду, не знаючи броду». Чи треба нам знати про ту водойму,
в якій ми купаємось?
(Треба. Загрозою для людського життя людини можуть бути піра-
ньї, акули, електричні скати.)
Учитель. Отже, ми з вами, дісталися сьомого завдання   «Цікава іхтіологія». В цьому конкурсі потрібно дати відповідь.
7.  Конкурс «Цікава іхтіологія»
Цікаво знати:
1. Чи існує симбіоз риб з іншими тваринами? Що таке симбіоз? (Так, існує. Молодь тріски й пік­ші тримається під дзвоном арктичної медузи.)
2. Що зменшує питому вагу акул, адже в них не­має плавального міхура? (Жир, який накопи­чується у печінці акул)
3. Які окуляри ви запропонуєте рибам двоопу­клі чи двоввігнуті? (Двоввігнуті, бо риби ко­роткозорі)
4. Яка риба з ряду Акули й інструмент коваля мають однакову назву? (Молот)
5. Яка риба з класу Акули має назву старовинної холодної зброї? (Меч)
6. Чи є серед риб коменсали? Що таке коменсалізм? (Коменсалізм — це така форма взаємовідносин, за якої один з організмів отримує з них користь, а для другого вони не мають значення. Риба-прилипало прикріплюється до тіла акул; гірчак відкладає ікру в мантійну порожнину молюсків, де вони й розвиваються.)
7. Чому говорять, що гамбузія рятує людей від малярії? (Риба гамбузія живиться личинками комара анофелеса, який є проміжним хазяї­ном малярійного плазмодія.)
8. Які риби відкладають ікру один раз у житті. (Кета й горбуша)
9. Про яку рибу йдеться? «Рот скривлений, череп асиметричний, очі й ніздрі розташовані на одному боці (верхньому), плавального міхур немає, забарвлення верхнього боку збігається із забарвленням морського дна». (Камбала. Камбалоподібні здатні швидко міняти забарвлення за зміни субстрату.)
10. Що означають такі терміни: нерест,  мальки, ікра, нагул?
Учитель. А зараз переходимо до останнього конкурсу конкурсу «Якби риби могли говорити». В цьому конкурсі потрібно назвати екологічні проблеми, від яких залежить життя риб .
8.Конкурс «Якби риби могли говорити...»
1. Забруднення водойм шкідливими викидам з фабрик і заводів.
2. Засмічення рік побутовим сміттям, гербіцид ми й добривами.
3. Забруднення морів нафтою та мастилами під час катастроф на воді.
4. Жадібне виловлювання риби браконьєрами.
5. Шуми, які створюють моторні човни під ч нересту риб.
Учитель.  Діти, зараз я вам зачитаю  вірш.
ЯКБИ РИБИ МОГЛИ ГОВОРИТИ
Якби риби могли говорити,
То соромно було би нам не раз,
Бо ми би від них дізнались,
 Що думають вони про нас.
Якби риби могли говорити,
То крикнули б на цілий світ:
Водойми від сміття і бруду
Негайно же, люди, звільніть!
Якби риби могли говорити,
То крикнули б звідусіль:
Не треба нас ловити,
              Ми хочемо жити, як всі!
Тож давайте усі схаменімося,
Не забруднюймо озера, моря й потічки.
Хай іскряться фореллю й сріблястими карасями Карпатські бурхливі річки.

III.            ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Підрахування «жетонів», оцінювання знань, умінь і навичок дітей, мотивація оцінок, вручен­ня медалі «Золота рибка».
IV.            ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Скласти правила поведінки людей у період не­ресту риб.
2. Скласти кросворд на тему «Риби» (для тих, хто бажає і вміє це робити).
V.  РЕФЛЕКСІЯ
Учитель. Дякую за активну роботу на уроці. Впевнено можу сказати, що ви сьогодні заслужи­ли на похвалу «Молодці».
Мені цікаво знати:
   Який етап уроку для вас був найцікавішим?
   Які труднощі ви мали під час підготовки до уроку й на занятті?
   Чи сподобався вам урок?



Комментариев нет:

Отправить комментарий