Опис досвіду

Опис досвіду роботи

Сучасна школа вимагає творчого підходу до викладання шкільного курсу біології, що створило б якісні передумови для підвищення зацікавленості учнів матеріалом.

З метою стимуляції пізнавального ставлення до навчання, розвитку творчого і продуктивного мислення, уміння спілкуватися один з одним, я працюю над проблемною темою «Використання  методів пізнавальної діяльності на уроках біології».

Мета: використання методів пізнавальної діяльності; формування активної діяльності, самостійності учнів, за умов формування наукового світогляду; прагнення до саморозвитку, самовдосконалення.

 Актуальність проблеми

Актуальність даної проблеми визначається змінами, що відбуваються в умовах реформування середньої освіти. Завдання  шкільного курсу біології вимагають нових переходів до організації навчальних процесів, спрямованих на розвиток здібностей школярів, формування навичок самостійного наукового пізнання та самореалізації особистості.

Новизна проблеми: переосмислення змісту та розробка нових підходів до вивчення біології із застосуванням активних методів навчання, формування  наукового світогляду учнів. Для розв’язання цієї проблеми працюю над такими завданнями :

-            формування та розвиток умінь активної пізнавальної діяльності школярів;

-            виховання самостійності, самовдосконалення.

Провідні  ідеї досвіду:

1. Використання методів пізнавальної діяльності учнів на уроках біології як  результату навчальної  діяльності, створення умов для вияву потенційних можливостей школярів, розвиток в учнів інтересу до самопізнання і самовизначення, прагнення до творчості.

2. Розкрити науковий та світоглядний потенціал  предмету біологія, як умову формування майбутнього інтелекту нації. Оволодіваючи світоглядом, дитина по-новому починає бачити світ як дещо єдине ціле, прагнутиме до гармонії з природою.

3. Ефективне використання інтерактивних методів навчання в системі роботи вчителя біології.

Теоретична база досвіду

С. Л. Рубінштейн, характеризуючи психологічну природу розумового процесу, вказував: “Мислити людина починає, коли в неї виникає потреба щось зрозуміти. Мислення зазвичай починається з проблеми чи запитання, з подиву чи нерозуміння, з протиріччя.”

В. Оконь під проблемним навчанням розуміє “сукупність таких дій, як організація проблемних ситуацій, формулювання проблем, надання учням необхідної допомоги у розв’язанні проблем, перевірка цих розв’язків і, нарешті керівництво процесом систематизації та закріплення одержаних знань” .

   Реалізація  провідних педагогічних ідей

«Єдиний шлях до знань – це діяльність»

(В. Бєлінський).

Діяльність вчителя біології передбачає чітку організацію всієї системи навчання, вибір відповідних форм. Для цього головними факторами ефективного застосування засобів активізації пізнавальної діяльності школярів є:

-   обсяг та характер навчального матеріалу;

-   рівень готовності учнів до навчальної діяльності;

-   індивідуальні особливості учнів;

-   тип уроку та його етапи, на яких застосовуються ті чи інші методи - проблемні, пошукові, дослідницькі, що сприяють розвитку уяви, творчого мислення.

Пізнавальний  інтерес  стимулює  пізнавальну  активність  учнів,  чим розвиває розумову, психічну та соціальну сфери особистості, створює умови для формування навчальної діяльності учнів, що обумовлює актуальність дослідження проблеми розвитку пізнавального інтересу учнів на уроці біології.

Розвиток пізнавальної діяльності учнів на етапах уроку біології

В рамках навчальної діяльності, я визначаю послідовність етапів роботи, яка виражається в створенні особливих типів уроків або проектуванні комбінацій етапів у рамках одного на основі ведучих біологічних ідей, підходів у викладанні біології.

На початковому етапі, я створюю сприятливий психологічний мікроклімат  на уроці,  готую дітей до сприйняття інформації.   Досвід  роботи свідчить про те, що найбільший інтерес в учнів викликають проблемний та дослідницький методи, які сприяють розвитку творчого мислення та уяви. Так, щоб зацікавити дітей представниками царства грибів (6-й клас), пропонується їм поставити дослід - виростити вдома цвіль. Діти самостійно обирають поживне середовище, умови вирощування - щоб цвіль змогла рости швидше. Школярі приносять цвіль на урок, розглядають її під мікроскопом, обговорюють отримані результати. В даному випадку вчитель виступає у ролі провідника. Діяльність вчителя відповідає вислову „ Краще один раз виростити, ніж декілька разів читати про те, як потрібно робити".

У старших класах потрібно не лише створювати перед учнями проблемні ситуації, а й залучати їх до самостійного пошуку проблеми у відомому матеріалі.

Проблемні ситуації та завдання використовую під час перевірки домашнього завдання, мотивації навчальної діяльності, закріплення та перевірки знань.

      На етапі вивчення нового матеріалу. Викликаю пізнавальну активність в учнів за умови добре продуманої системи викладу навчального матеріалу. На даному етапі використовую такі методи роботи: інтерактивні методики, створення опорних конспектів і схем, аналіз відеоматеріалів, робота в групах.

Шкільний курс біології передбачає вивчення взаємопов'язаних понять, законів, закономірностей, виражених системою термінів. Для кращого оволодіння ними, спрямовую діяльність на залучення різних видів пам'яті.

На етапі контролю вивченого матеріалу, я найчастіше  використовую групову форму роботи під час проведення лабораторних і практичних робіт, досліджень, екскурсії у природу. У такій групі соціальний і творчий розвиток особистості відбувається інтенсивніше, формуються почуття відповідальності, взаємодопомоги.

     На етапі узагальнення та систематизації знань здійснюється оцінка набутих знань, встановлюються причинно-наслідкові зв'язки між новими поняттями та раніше засвоєним матеріалом. На даному етапі уроку, я використовую наступні методи та прийоми: тестові технології, розв'язок графічних диктантів, розв'язок малюнків - зоожартів (встановити частини тіла, що відповідають іншим видам тварин).

Тестові завдання використовую на різних етапах уроку, що дозволяє навчити учнів працювати з ними, а також здійснювати поетапну підготовку до ЗНО з біології.

     На етапі аналізу навчальних досягнень здійснюється оцінка набутих знань, формулюються висновки до уроку, здійснюється оцінювання учнями власної діяльності на уроці («Цей урок навчив мене...», «Отримана інформація дозволяє нам зробити висновок», «Сьогодні на уроці для мене відкриттям було...», «Я знаю, що...»).

Невід'ємною частиною навчального процесу є організація домашньої роботи учнів. Домашні завдання   урізноманітнюю виходячи з потреб учнів із різними здібностями, інтересами, характером мислення й пам'яті. Часто пропоную учням комплексні завдання, пов'язані з розвитком спостережливості, самостійності. Основою активізації навчання є підвищення наукового змісту біології. В учнів з'являється потреба зрозуміти, пояснити невідомий факт, розв'язувати пізнавальні завдання пропоную у вигляді дослідницької та проектної діяльності.

Таким чином, використання запропонованих методів та прийомів навчання (завдань творчого й репродуктивного характеру, проблемно-пошуковий виклад знань, дидактичних ігор) забезпечує формування і розвиток пізнавальних інтересів учнів як одного з вирішальних факторів підвищення ефективності навчально-виховного процесу в школі.

Шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів

Якість сприйняття підвищується, якщо діти підготовлені до засвоєння нового матеріалу шляхом постановки перед ними пізнавальних і практичних завдань: навчитися виділяти головне з прочитаного тексту, навчитися пояснювати будову органа у зв'язку з його функцією.

Пізнавальна активність учнів підвищується, якщо мені вдається створити так звану проблемну ситуацію на початку вивчення нового матеріалу, тобто викликати в учнів запитання: чому відбувається таке явище? Як можна пояснити цей факт? За таких умов учні протягом уроку, слухаючи пояснення, активно шукатимуть відповідь на запитання.

Можу сама ставити проблемні запитання під час вивчення окремих тем уроку. Наприклад:

-         Як за складом крові можна судити про здоров'я людини?

-         Чому повноцінне харчування вважають однією з важливих умов здоров'я людини?

-         Серце людини - дивовижний механізм, який працює протягом життя без зупинки і ремонту. Як це досягається?

Проблемні ситуації особливо часто виникають під час проведення експериментів, спостережень, виконання різноманітних практичних завдань.

Важливим шляхом активізації сприйняття є використання попереднього досвіду учнів: їхні власні спостереження, участь у різних видах роботи, почута розповідь старших людей, батьків. Цей досвід дітей використовую плануючи свою роботу з ними. Раджу учням провести спостереження за окремими явищами природи, життям людей, поведінкою тварин тощо.

Дуже важливо з перших кроків навчати дітей спостерігати різні явища таким чином, щоб їхній досвід не був стихійним, випадковим, а складався під впливом учителя.

Під час спостереження певних об'єктів, явищ учні концентрують свою увагу на зовнішніх, часто не найсуттєвіших ознаках предмета. Я  маю так продемонструвати учням предмет, посібник, щоб вони побачили його найголовніші, найсуттєвіші ознаки. Отже, керування мною процесу сприйняття - важливий шлях до підвищення якості сприйняття і пізнання.

Сприйнятий учнем навчальний матеріал повинен бути осмислений відповідно до знань цього учня. Осмислення є центральною ланкою в процесі засвоєння знань і відбувається не окремо від сприйняття, а разом з ним. З метою посилення ефективності засвоєння знань дуже важливо ставити учня перед необхідністю порівнювати, аналізувати, узагальнювати сприйняте. У  результаті узагальнення, осмислення знань виникають поняття.

Поняття - форма мислення, за допомогою якої узагальнюються суттєві ознаки предметів і явищ.

Формування понять - складний розумовий процес. Він здійснюватиметься успішно, якщо потурбуватись про розвиток школярів мислення і пізнавальної активності на уроках та в позакласній роботі.

Викликати пізнавальну активність в учнів можна за умов добре продуманої й обґрунтованої системи навчання. Важливу роль у цій системі відіграють самостійні роботи учнів. У завданнях для самостійної роботи важливо чітко визначити ступінь їх складності, а також самостійності практичних дій і мислення учнів. У зв'язку із цим важливе значення має саме формування запитань завдань, що може по-різному вплинути на вияв активності учнів і різною мірою стимулювати форми їхньої розумової діяльності.

Під час складання завдань необхідно, щоб у самостійних роботах використовувалися такі важливі форми розумової діяльності, як порівняння, зіставлення, узагальнення, пошук причинно - наслідкових зв'язків тощо.

Важливу роль у навчальному процесі відіграє вибір часу для самостійної роботи на уроці. Невелику самостійну роботу доцільно проводити в першій половині уроку. Це дає можливість відразу залучити учнів до активної роботи, створити робочу атмосферу на уроці і, користуючись зацікавленістю та підвищеною активністю дітей, успішно проводити другу половину уроку.

При цьому:

-         учні захоплюються самостійною роботою - їм ніколи відволікатися;

-         під час роботи набувають деяких знань і з цікавістю чекають додаткових пояснень учителя;

-         учитель отримує можливість під час пояснення спиратися на набуті (нехай незначні) у процесі роботи уявлення учнів, використовувати їх для активізації бесіди під час узагальнення набутих знань.

Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Вибір методів навчання, ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Я самостійно приймаю рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.

Складний для розуміння матеріал   викладаю звичайними методами, а менш складний, який учні можуть опанувати самостійно, але для цього їм потрібен додатковий стимул, вивчається у формі ігрових вправ, як правило, закріплення, узагальнення та перевірка засвоєння матеріалу проводжу за ігровими технологіями.

Важливим етапом формування умінь пізнавальної діяльності є уроки-дослідження.

Евристичний та сократичний прийом активізації пізнавальної діяльності учнів

З метою детального вивчення предмета або явища я використовую  прийоми, які допомагають учням успішно засвоїти навчальний матеріал, вникнути в суть дослідження біологічних процесів. Одним з таких прийомів є евристичний. Суть його полягає в тому, що перед учнями ставиться запитання на кмітливість з додатковими навідними запитаннями, чим спонукає до інтуїтивного розв'язання пізнавального завдання.

Часто для відповіді на запитання достатньо зіставити вже відомі істини, навіть елементарні відомості. Незважаючи на це, учням іноді буває важко знайти правильну відповідь. Так виникають труднощі із запитанням, чи відбувається фотосинтез у плодах. Більшість учнів переконані в тому, що фотосинтез відбувається тільки в листках. І лише дехто з них здогадується, що зелені незрілі плоди теж беруть участь у процесі утворення органічних речовин на світлі. Евристичний прийом розвиває в учнів здатність здогадуватися, кмітливість, творчий підхід до виконання пізнавального завдання.

Розвитку вмінню досліджувати істину сприяє також сократичний прийом. У Стародавній Греції філософ Сократ будував бесіду з учнями таким чином, щоб викликати їх на обговорення спірних питань. Він спрямовував хід бесіди в таке русло, щоб вона набула характеру дискусії. На уроках біології є можливості для того, щоб учні намагалися доводити й обґрунтовувати свої міркування, використовуючи запас знань або наочність. Так, з'ясовуючи відмінності між кореневищем рослин і коренем, учні спочатку не можуть дати правильну відповідь, але пропонують різні міркування, іноді помилкові (кореневище росте горизонтально, а корінь вертикально; на кореневищі є бруньки, а на коренях їх немає; кореневище може зеленіти на світлі, а корені не зеленіють тощо). Обговорення цих міркувань супроводжується вивченням роздаткового матеріалу - живих рослин або гербарних зразків. Зрештою, учні доходять висновку, що кореневище - це видозмінений пагін, який хоч і не має зелених листків, але володіє всіма іншими ознаками, характерними для пагона.

У процесі навчання учні під керівництвом учителя здобувають нові для них знання. Щоб викликати в учнів пізнавальний інтерес до нового навчального матеріалу, я використовую різноманітні методичні прийоми: створення проблемної ситуації, прийом новизни, значущості, динамічності, дослідницький прийом та інше. Усі вони збуджують допитливість, пізнавальний інтерес і можуть бути використані на всіх етапах вивчення навчального матеріалу.

Використання інноваційних освітніх технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів

Біологія - це один із тих навчальних предметів, при вивченні якого надзвичайно важливу роль відіграє комп'ютерна підтримка і, особливо, застосування мультимедійних технологій, що забезпечує ефективне формування в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, роль і місце людини в природі, вироблення у школярі прагнення пізнавати нове та формувати ключові компетенцій, яких потребує сучасне життя.

Застосування прикладного програмного забезпечення дає змогу вивести сучасний урок біології на якісно новий рівень, оскільки активізує процес навчання шляхом використання нових привабливих форм подання навчальної інформації, залучає школярів до активної пізнавальної діяльності завдяки новизні та нетрадиційності викладання нового матеріалу.

Використання інформаційних технологій розширює дидактичні можливості навчального процесу як для учнів, так і для вчителів, активного прагнення учнів до самоосвіти, пізнання.

Досвід роботи із використанням мультимедійних засобів та комп'ютерних   програм   при   навчанні   біології   показав   ряд   переваг інформаційних технологій над традиційними формами навчання. Використання інформаційних технологій на уроках біології значно підвищує ефективність навчання, забезпечує розвиток творчої особистості, формування життєвих і соціальних компетенцій школярів, створює передумови для досягнення успіху у майбутній самостійній діяльності.

Отже, у сучасній системі шкільної освіти велика увага приділяється підвищенню інтересу учнів до навчання. Таке явище, як зниження зацікавленості учнів навчання, зумовлене загальними соціальними чинниками, особливостями сучасного стану освіти та педагогічної науки в Україні. За таких обставин надзвичайно актуальним є дослідження проблеми розвитку пізнавальних інтересів школярів. Розв'язуючи дану проблему, я поставила за мету проводити кожний урок так, щоб він сприяв становленню пізнавальних інтересів учнів, набуттю ними навичок самостійного поповнення знань, адже без активної самостійної роботи не можна досягти глибоких і міцних знань, оволодіти раціональними прийомами навчальної діяльності.

Пізнавальний інтерес стимулює пізнавальну активність учнів і тим самим, спрямовує розвиток розумової, психічної та соціальної сфери особистості створює умови для формування творчої навчальної діяльності учнів.

Винятково важливим є значення інтересу до пізнання в процесі шкільного навчання. Виховання активного ставлення до знань, науки взагалі й до навчальної діяльності, зокрема, неможливе без розвитку допитливості, потягу до знань, інтересу до пізнання. Суворі, категоричні вимоги, адміністративні заходи безсилі, якщо в дитини немає потреби навчатися, якщо пізнавальна діяльність для неї позбавлена життєвого змісту.

Стимулами пізнавальної діяльності в навчально-виховному процесі, крім внутрішнього стимулу - пізнавального інтересу, є такі педагогічні прийоми:

-         заохочення;

-          розкриття необхідності та значення навчального завдання (мотивація);

-         підкреслення розвитку позитивних рис особистості в процесі навчання;

-         своєчасне визнання успіхів учнів;

-         активна позиція вчителя;

-         довіра учням та інші.

Пізнавальна активність учнів є показником якості їх навчально-пізнавальної діяльності, спрямованості учня на ефективне опанування знань та способів діяльності.